Сценарій свята до Дня вчителя

Задовго до свята учні обговорюють, як відзначити День учителя.
Заздалегідь школярі беруть і ітерв’ю в учителів для святкового номера стінної чи радіогазети, оформлюють ють спеціальний стенд. Підписують листівки, телеграми, в яких присвячують педагогам вірші, пісні.
Повільно відкривається завіса. На сцені — шкільний хор. Виконується „Пісня про школу” (Слова В.Вікторова, муз. Д.Кабалевського). На останніх акордах музики виходять ведуча і ведучий, одягнені в укриїнські національні костюми.
Ведуча (звертаючись до залу). Шановні друзі! Щороку в першу неділю жовтня ми відзначаємо Дені учителя.
Ведучий. Це не лише професійне свято вчителів. Це свято усіх, хто глибоко шанує працю педагога, вихователя, наставника підростаючого покоління.
Ведуча. Ми випускники школи на все життя запам'ятовують своїх учителів — вимогливих, але побатьківськи чуйних. Це вони, шкільні вчителі, вчать нас читати і писати, розуміти прекрасне і палко любити рідну Батьківщину.
Ведучий. Вам, наші дорогі вчителі!
Ведуча. Вам, наші добрі наставники і порадники
Ведучий і ведуча (разом). Наші найщиріші вітання.
Ведучий. Вітаємо вас із Днем учителя.
1-й учень. У кожної людини, хоч би хто вона не була, є вчитель. І в того вчителя так само є вчитель. Великі вчені й визначні мислителі, перш ніж стати вченими й мислителями, також були учнями своїх учителів. Ніхто, ніколи і ніде не ставав сам по собі вченим, мудрецем, художником...
Ось тому ми й вдячні своїм учителям. Бо коли не вчитель, який бере кожного з нас за руку й веде переборюючи нашу полохливість, невіру у власні сили, а часом упертість і лінощі, вперед до знань ніхто з нас не став би тим, ким він став. Честь і слава нашим учителям — першоджерелу всіх наших досягнень і всіх наших успіхів... Великі поети слова вдячності завжди звертали до своїх учителів...
Борг учня перед учителем величезний, і шкода, що ми починаємо це розуміти не під час навчання, а в пору змужіння. Щасливий той, хто вчасно висловив учителеві свою найщирішу вдячність...
Ведуча. Відомі слова Ньютона: „Я ніколи не був би Ньютоном, якби не стояв на плечах гігантів”. Справді, усі генії тією чи іншою мірою навчаються у своїх попередників, іменитих відзеркалювачів епохи. Але найчастіше трапляється, що левовою часткою своїх умінь вони завдячують людям, імена і працю яких стирає з щаблів історії безжальний час.
2-й учень. Рафафель... „Божественний Рафаель”, за висловом Тараса Шевченка. Мало хто змає, що його батька в окрузі мали за неабиякого художника. Він працював над картинами та фресками. Тим часом малий Рафаелло підростав. Хлопчик любив, коли батько „ворожив” над своїми творіннями. З величезним задоволенням підносив йому фарби, пензлі. Невдовзі навчився сам готувати стіни для фрески, розводити фарбу на яєчному жовтку. Та хвилювало його лише малювання, закони композиції, перспективи, кольорове вирішення...
Якось батька викликали до месера — пана, і Рафаелло, не довго роздумуючи, узяв пензля і сміливо почав малювати по контурних начерках. Повернувся батько і побачивши майже готову фреску, не йняв віри власним очам. Спершу незадоволений, Джованні Санті пирдивився уважніш і поцінував втілення свого задуму. Пригорнув сина й сказав: „Пробач мені, я тебе образив... Бачу, рідненький, ти станеш гідним моїм спадкоємцем.
Ведучий. Праця вчителя не вмирає ніколи. Вона оживає у творіннях учнів. Приємно, коли вчителю є що сказати про своїх вихованців.
3-й учень (зачитує уривок із спогадів І.К.Зайцева). Я нерідко бував у Ширяєва, і ми розмовляли вечорами, іноді я в нього читав і декламував твори Пушкіна і Жуковського. В цей час у сусідній кімнаті, біля біля розчинених дверей, завжди стояли двоє хлопчиків, учні хазяїна... все, що я читав, хлопчики слухали дуже уважно. Чому ж, запитають мене добрі люди, я розповідаю так докладно про якихось хлопчиків? Тому, відповім я, що один з них став згодом улюбленим малоросійським поетом,- то був Тарас Шевченко.
Світло гасне потім знову поступово сцена освітлюєтьсяю. Три учениці зачитують вірш Людмили Мензул «Вчительці». Стиха лине мелодія «Пісні про вчительку (сл. А.Малишка, муз. П.Майбороди).
1-а учениця.
Сяє вдалині вогник у вікні,
Мов ясна зоря сходить над селом.
Бачиться мені, віриться мені:
Вчителька моя й досі за столом.
2-а учениця.
Зошити свої дітвора здала —
То вразливих душ повісті малі.
Двійка школяра, горе школяра
Зморшкою лягла на її чолі.
3-я учениця.
А з вікна пливе золотий пилок.
Сонячним струмком сяє в темноті.
Вчителько моя, скільки помилок
Виправили ви в кожному житті!..
Голосніше лине мелодія «Пісня про вчительку”.
Виконавшії пісню, хор залишає сцену.
Потім виходять хлопчики і дівчатка з букетами квітів.
1-а дівчинка.
Здрастуй, школо і рідний дзвінок! Починається перший урок.
Скільки буде цікавих у нас
В світ науки нових мандрівок.
1-й хлопчик. То нічого, що всі ми малі.
Розкривають нам світ вчителі.
2-а дівчинка.
Ми саджаєм сади молоді,
Наші руки в роботі тверді,
Є неписане правило в нас.
2-й хлопчик. Помагати країні всякчас!
На сцені хор виконує пісню «Шкільні роки» (сл. Є.Долматовського, муз. Д.Кобалевського). Її підхоплюють усі. Ще линуть звуки пісні, а хлопчики і дівчата з букетами квітів біжать зі сцени у зал, дарують квіти вчителям, батькам, гостям. Виступають гості свята, директор школи.

Учні 11 класу висловлюються про вчительську працю
Друга мета твоя на тій путі –
Достойного учителя знайти.
(Алішер Навої)
Працю того, хто на шляху істини навчив тебе бодай однієї букви, не можна винагородити всіма скарбами казни.
(Алішєр Навої)
Гнів учителя дорожчий від батьківської ласки.
(Сааді)
Учитель повинен бути артистом, художником, гаряче закоханим у свою справу...
(А. Чехов)
Учителем школа стоїть...
(І. Франка)
Всі добрі люди, умілі та путящі, повиходили в учителі.
(А. Свидиицьтй)
Викладання — найшляхетніша справа, і я розумію, шо, незважаючи на всю її трудність, вона може приносити велику радість тому, хто вміє пробуджувати молоді уми.
(Ромен Роман)
Я з рук твоїх давно пішов у люди,
В життя бурхливі, грозяні моря, Учитель мій!.. Тебе я не забуду,
Моєї юні радісна зоря!
(В. Сосюра)
І хай з тих днів згубили лік ми рокам,
Завжди, завжди, як сонячний салют.
Для нас сіяє подвигом високим
Твій благородний, безкорисний труд.
(В. Сосюра)

Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій.
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице моя
На Вкраїні милій!
(АМалишко)
Справжній педагог завжди боїться своїх перших уроків, а вже на всі інші йде з трепетом...
(М. Стельмах)
Коли вчитель вручав мені глобус оцей,
Хоч чогось і не знав я, та старанно вчився.
Не холодний картон притискав до грудей —
Цілий всесвіт, що в глобусі тому містився.
(Р.Гамзатов)
Вчитель щодня виходить ніби на сцену театру юного глядача, завіса в якому ніколи не опускається.
(А.Райкін)
Перед учителем я схиляюсь. Я вважаю, учитель — професія жертовна. Він віддає все своє життя заради дітей, заради майбутнього — слова. Сухомлинського „серце віддаю дітям” не просто метафора. У них – вічна правда учительської професії
Ведучий. Тож ще раз вітаємо вас, дорогі учителі зі святом!
Ведуча. Щастя вам, здоров’я міцного, чистих світанків та сонячних днів!
Ведучий. Ніжної ласки, душевної казки, щастя без ліку і довгого віку!
Ведуча. На все добре.

http://vm-shkola.at.ua/load/vikhovni_zakhodi/vikhovni_zakhodi/scenarij_svjata_do_dnja_pracivnikiv_osviti/9-1-0-46